Після повномасштабного вторгнення Росії галузь зазнала серйозних ударів, але продемонструвала стійкість. Сьогодні термообробка залишається одним із перспективних напрямків деревообробної промисловості, особливо в контексті відбудови країни та орієнтації на європейський ринок. Розглянемо, як змінилася ситуація з лютого 2022 року по теперішній час (станом на березень 2026).
До 2022 року Україна була одним із лідерів Європи з експорту деревини. Мораторій на вивіз необробленої деревини (з 2015 року, з продовженнями) стимулював переробку. Виробники термодеревини (компанії на кшталт Timbera Group, Thermosvit, WoodCasual, Termoforest та ТОВ «Тавіс» в Одесі) активно розвивалися. Технологія дозволяла додавати вартість: з сосни, ясеня чи дуба виходили преміум-матеріали для терасних дощок, планкену, фасадів.
Попит на термодеревину в ЄС (де заборонено багато хімічних просочень) та всередині країни зростав. Галузь демонструвала позитивну динаміку конкурентоспроможності, а термодеревина позиціонувалася як екологічна альтернатива.
2022–2023 роки: шок і перші виклики війни
Повномасштабне вторгнення завдало удару по всій деревообробній промисловості. За оцінками, у 2022 році заготівля деревини впала приблизно на 10 %, а прямі втрати галузі сягнули близько 448 млн євро. Деякі підприємства в східних і південних регіонах зупинили роботу через обстріли, руйнування або окупацію. Близько 20 % лісів стали недоступними через міни, пожежі (викликані бойовими діями) та окупацію — втрачено десятки мільйонів кубометрів лісу.
Для термообробки ключовими проблемами стали:
— Енергетична криза. Технологія вимагає стабільного високотемпературного нагріву (камери на електриці, газі чи парі). Масовані обстріли енергосистеми в 2022–2023 роках призвели до блекаутів, зростання тарифів і необхідності купувати генератори. Багато виробників змушені були оптимізувати процеси або частково зупиняти камери.
— Логістика та сировина. Зруйнована інфраструктура, блокада кордонів (зокрема, польські протести 2023 року) підняли вартість перевезень на 150–200 %. Заборона імпорту деревини з РФ та Білорусі скоротила пропозицію. Водночас держава ввела нульову квоту на експорт кругляка (продовжена на 2025–2026 роки), щоб зберегти сировину для українських переробників.
— Кадри та попит. Мобілізація, міграція та релокація підприємств (багато компаній переїхали на Захід) спричинили дефіцит спеціалістів. Початкове падіння попиту на будівельні матеріали в Україні компенсувалося частково експортом — Україна заповнювала нішу, яку залишили санкціоновані російська та білоруська продукція на ринку ЄС.
Незважаючи на це, галузь не зупинилася. Багато виробників термодеревини адаптувалися: перейшли на генератори, оптимізували логістику через сусідні країни та зберегли експорт обробленої продукції.
2024–2026 роки: відновлення та фокус на глибокій переробці
З 2023–2024 років деревообробка почала відновлюватися. У 2024 році галузь (разом із меблевою) принесла понад 2,5 млрд дол. США валютної виручки. Експорт продукції деревообробки перевищив 1,4 млрд дол. з позитивним сальдо. У 2025 році ринок працював в умовах війни, дефіциту сировини та тиску європейського регламенту EUDR (щодо бездефорестації), але термодеревина залишалася затребуваною.
Активні виробники:
Timbera Group (позиціонує себе як №1 в Україні) — повний цикл, постачання по Україні та Європі.
Thermosvit, WoodCasual, Termoforest, Ecoforest та інші — пропонують термоясень, термососну, терасні дошки, планкен, фасадну вагонку.
ТОВ «Тавіс» (Одеса) — зараз лише виробництво обладнання для термомодифікації, а виробництво погонажу тимчасово призупинене.
Компанії активно просувають продукцію для терас, фасадів, підлог, саун. Попит підтримує відбудова: термодеревина ідеально підходить для «зеленої» реконструкції — довговічна, екологічна, стійка до клімату.
Держава підтримала галузь:
— Програма доступних кредитів 5-7-9 % — компанії модернізували виробництво (приклад — львівські підприємства).
— Продовження нульової квоти на експорт необробленої деревини (2025–2026) — сировина залишається в Україні.
— Стратегія управління лісами до 2035 року та перетворення «Ліси України» на АТ.
Головні виклики залишаються: енергетика, логістика (30 % собівартості продукції) та кадри. Але тренд на глибоку переробку (включаючи термообробку) посилюється — це шлях до вищої доданої вартості та конкурентоспроможності на ЄС-ринку.
Перспективи: роль у відбудові та експорті
На 2026 рік і далі термообробка має потужний потенціал:
Відбудова України. Потреба в житлі та інфраструктурі (оцінка — десятки мільярдів доларів) створить попит на стійкі матеріали. Термодеревина — екологічна альтернатива пластику чи хімічно обробленому дереву.
— Експорт. ЄС шукає екологічно нейтральні та якісні матеріали. Українська термодеревина може замінити заборонені аналоги.
— Інновації. Розвиток обладнання (власне виробництво камер), комбінація з іншими технологіями (наприклад, прес-вакуумна сушка).
— Екологічний аспект. Безхімічна обробка відповідає таким стратегіям ЄС як «Європейський зелений» курс та «Європейський регламент проти знищення лісів».
За прогнозами, при стабілізації енергетики та логістики галузь може вирости на 10–20 % щорічно. Головне — захистити сировину для переробників і стимулювати інвестиції.
Висновок
Повномасштабне вторгнення не зламало термообробку деревини в Україні — навпаки, воно підкреслило її стратегічну важливість. З 2022 року галузь пройшла шлях від шоку та зупинок до адаптації, відновлення та фокусу на високотехнологічній переробці. Сьогодні десятки компаній продовжують виробляти якісну термодеревину, яка служить не тільки для терас і фасадів, а й для майбутньої відбудови країни.
Термообробка — це не просто технологія, а символ стійкості українського бізнесу: ми беремо природну сировину і робимо її кращою, екологічно та економічно вигіднішою. За умови державної підтримки, інвестицій в енергетику та логістику цей напрямок має всі шанси стати одним із драйверів післявоєнного економічного зростання України.
Коротко про термообробку деревини
Термообробка деревини (або термодеревина, термодерево) — це сучасна екологічно чиста технологія, яка дозволяє значно покращити властивості природної деревини без використання хімікатів. Деревину нагрівають до температури 180–240 °C у спеціальних камерах з обмеженим доступом кисню (часто з парою), що призводить до зміни структури: зниження гігроскопічності, підвищення стійкості до гниття, вологи, шкідників та перепадів температур. Термодеревина стає міцнішою, стабільнішою та довговічнішою (до 25–50 років на вулиці), зберігаючи натуральний вигляд і екологічність. В Україні термообробка набула популярності ще до 2022 року як спосіб глибокої переробки деревини — замість експорту сировини (кругляка) виробляти високоякісний продукт для будівництва, терас, фасадів, саун, меблів та інтер’єрів.